Категорії розділу
Консультації батькам [8]

Меню сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу

Головна

Реєстрація

Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS

Дошкільний навчальний заклад "Росинка" №43



Середа, 16.01.2019, 20:27
Головна » Статті » Консультації батькам

Поради батькам щодо....

Поради батькам щодо адаптації дитини до умов ДНЗ

1.    У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну до вечора, тривалість   її  перебування   в   новому   колективі   має   становити   1,5-2,5   години    і поступово   збільшуватись.    Доцільніше   перші   дні   приводити   дитину   лише   на прогулянку, звернути її увагу на те, як батьки приходять забирати дітей, як вони радісно зустрічаються, щоб дитина бачила тільки позитивні емоції та розуміла, що розлука з батьками тимчасова, мама або тато завжди повертаються.

2. Батьки можуть пройти у групову кімнату разом із дитиною. Підтримка,теплота, впевненість у тому, що мама (тато) поруч, допомагає освоїтися у новій

обстановці, установити стосунки з вихователем, дітьми. Присутність близької людини дає дитині можливість спокійніше орієнтуватися у нових умовах.

3. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.  Завдяки цьому в дитини   підтримується   фон   упевненості,   улюблена   знайома   іграшка   допомагає відвернути увагу від розлуки.

4.Пограйтесь удома з дитиною у «Дитячий садок», однією з іграшок нехай буде дитина. Поспостерігайте, що робить ця іграшка, допоможіть їй знайти друзів.

5. Постійно створюйте спокійний,  безконфліктний клімат для дитини у сім'ї, бережіть її нервову систему, не збільшуйте, а навпаки зменшуйте навантаження
на нервову систему.

6. Постійно цікавтесь життям дитини у дитячому садку. На вихідні дні
обов'язково дотримуйтесь такого режиму дня, як у дитячому садочку.

7. Якомога  раніше   повідомте   педагогів    про   індивідуальні   особливості вашого малюка.

Як знайти гармонію дитячої душі?

Зіштовхуючись із проблемами дитини, батьки часто почуваються безпорадними. Знаючи, як варто було б учинити у тій чи іншій ситуації, вони не можуть передати малюкові свою впевненість і знання. Тим паче, що намагаючись поговорити «відверто», вони ризикують зіштовхнутися із захисною реакцією і небажанням дитини впустити їх у свій внутрішній світ.

Водночас ніхто не може допомогти малюкові так. як найближчі люди, які знають і люблять його.

Один зі способів, що полегшує контакт із дитиною, — казка, в якій герой відчуває ті самі труднощі, що й ваш малюк. Вигадати таку розповідь дуже просто. Основне — гарний кінець.

Для малюка ця розповідь буде двозначною: по-перше, він побачить, що його проблема зовсім не виняткова, вона часто виникає і у решти дітей, і вони з нею чудово можуть упоратися. По-друге, ви у ненав’язливій формі пропонуєте дитині вдалий спосіб розв'язання ситуації. Крім того, розповідь про будь-кого, схожого на вашого малюка, допоможе вам більше довідатися про його переживання.

Реальний спосіб допомогти — гра. Наприклад, ваше чадо абсолютно не вміє поводитися в гостях, а від постійної моралі жодного результату. Тоді вам слід розіграти з ним дві ситуації. Перша ситуація: «неслухняна дитина завітала у гості»: малюк має зобразити вкрай неслухняну дитину, яка всім заважає, все бере без дозволу, вередує за столом. Діти, як правило, грають \ таку гру із захопленням. Друга ситуація: «слухняна дитина», у ній малюк зображує на рідкість виховану істоту. Важливо, щоб дитина відчула різницю між «правильною» і «неправильною» поведінкою.

Чудовий метод контакту — малюнок. Папір, олівці та фарби допомагають зобразити ретельно приховувані почуття: страх, злість, образу. Якщо малюкові просто сумно й самотньо, сядьте поруч і намалюйте разом із ним улюблену іграшку або щось інше. Фантазуйте разом із вашою дитиною.

Для будь-якого тата важливо...

1.    Хоч  інколи  читати  літературу   про   виховання  дітлахів.   Не  вимагати неможливого, не прагнути недосяжного. Усьому свій час!

2.  Любити та поважати малюка. Але при цьому бути вимогливим (і до себе
також). Пестити і деякі речі не помічати — привілей матусі. Татам варто виявляти
суворість. Проте лише тоді, коли це вкрай необхідно. У решті випадків — любов та
ніжність.

3.  Мати своє «особливе» або будь-яке заняття з малюком, в якому не бере
участі мама.

4.Завжди знаходити час для своїх дітей. Навіть тоді, коли ви дуже зайняті.
Телефонуйте їм із роботи, надсилайте СМС-ки, факси — діти повинні знати, що вони
дуже важливі для свого тата.

5.     Мама любить за те, що дитина є. Тато — за те, якою вона є. Це основна
відмінність між батьками. Тому тато — важливий стимул для розвитку малюка. Адже
він повинен докдасти всіх зусиль, щоб заслужити його повагу і любов. Оцінка тата
інколи важливіша за мамину. Татам слід навчитися користуватися цим інструментом.
Краще ставити посильні завдання, підтримувати та спрямовувати, вчитися розуміти
потреби дитини. Не примушувати робити те, чого вона категорично не хоче.

6.   Бути щирим та послідовним. Якщо щось не вийшло, зірвалися ваші плани,  необхідно  це  пояснити дітям,  навіть  найменшим.  Вони  здатні  зрозуміти набагато більше,  ніж ви вважаєте і зможуть здивувати  вас своїм розумінням та несподіваною підтримкою.

7.  Завжди   або   майже   завжди    залишайтеся    спокійною,   розважливою, авторитетною людиною. Просто вимагати поваги та прихильності — справа невдячна. Дуже  важливо  працювати  над  собою,  самовдосконалюватися  та досягати  нових вершин.

8.         І найголовніше — любити та поважати маму, бути коханим та щасливим.
П'ять шляхів до серця дитини

Кожна  дитина   потребує   батьківської  любові.   І   батьки   повинні   навчатися виявляти свою любов до неї, спілкуючись. Частіше нагадуйте собі таке:

                    перед вами — діти;

                    вони поводяться, як діти;

                    трапляється, що їх поведінка нервує батьків;

                    якщо   я   виконуватиму   Свої   батьківські   обов'язки,   любитиму   дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.

Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь та дідусів

1.    Шановні батьки! Пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину.
Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, стати
людиною.

2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть
мені, що, коли, чому, кожен із нас у ньому має робити.

3. Мої ручки ще маленькі — не очікуйте від мене досконалості, коли я
застеляю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.

4. Мої почуття ще недозрілі — прошу будьте чутливими до моїх потреб.

5.  Щоб розвиватись,  мені  потрібне ваше заохочення,  не тиск.  Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6.   Давайте мені трохи самостійності, дозвольте припускатися помилок, щоб
я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7.    Прошу, не робіть усього за мене, адже я виросту переконаним у своїй
спроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

8.    Я вчуся у вас усього: слів, інтонацій, голосу, манери рухатись. Ваші
слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене бути
кращою.

9.  Я хочу відчувати вашу любов, хочу щоб ви частіше брали мене на руки, пестили, цілували. Але будьте уважними,  щоб ваша любов не перетворилася на милиці, що заважають мені робити самостійно кроки.

10.   Любі мої, я вас дуже люблю! Доведіть мені, що ви любите мене також.

Категорія: Консультації батькам | Додав: Rosa (03.10.2013)
Переглядів: 1593 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2019 Зробити безкоштовний сайт з uCoz